Студентський науковий гурток

Науковий гурток «Імпровізація»

Тематика роботи гуртка: «Розвиток професійно-виконавської майстерності педагога-музиканта» (в межах наукової теми кафедри інструментального виконавства та музичного мистецтва естради)

Староста: Малахова Ангеліна Валеріївна 3  курс, гр. 518-с.

Науковий гурток «Акцент» 

Науковий керівник: к.пед.н., доцент Котова Л.М.

Тематика роботи гуртка: ««Художньо-творчий розвиток майбутнього педагога-музиканта».

Староста: Булах Денис Володимирович 520-с гр.

2020-2021 н.р.

Список студентської наукової групи «Акцент» та тематичне спрямування науково-дослідної роботи студентів

Науковий керівник – Котова Л.М., к.п.н., доцент

Староста наукового гуртка	ПІП студентів	Курс, група, факультет	Індивідуальна тематика наукової роботи студентів	Науковий керівник
Булах Д. 520 гр.	Кешфетдінова С.	студентка магістратури, 519 гр.	Організаційно-методичні основи формування виконавської майстерності студентів-музикантів у процесі фахової підготовки	доц. Білецька М.В
	Галицька Н.	студентка магістратури, 519 гр.	Психолого-педагогічні умови розвитку інтересу до музичного виконавства молодших підлітків	доц. Білецька М.В.
	Бас Ю.	студентка 4 к., 517 гр	Теоретичні аспекти естрадно-джазової інтерпритації музичних творів вокалістів	доц. Стотика О.В.
	Мірошниченко В.	студентка магістратури, 519  гр.	Удосконалення самостійної роботи учнів-гітаристів мистецьких шкіл	доц. Котова Л.М.
	Булах Д.	Студент 1 к., 520 гр.	Формування готовності до сценічних виступів в учнів дитячих музичних шкіл	доц. Котова Л. М.
	Войтенко Р.	студент магістратури  520 гр.	Еволюція баянного мистецтва в Українській музичній культурі	доц. Антоненко О.М.
	Гаврилюк І.	студент магістратури, 519 с гр.	Саморозвиток фахових компетентностей викладача ДМШ в процесі професійної діяльності	доц. Антоненко О.М.
	Шкарупа Н.	студентка 2-го курсу 919 гр.	Соціокультурний контекст становлення академічного бандурного виконавства у середині 20 століття	ст.викл. Підварко  Т.О.

Результати наукової роботи:

Бас Юлія (у складі квартету «Саунд версія» ):

– Лауреат І ступеня (Міжнародний дистанційний конкурс «JISKRA 2020 CZECH REPUBLIC» (Прага, 2-8.11.2020 р.));

– Лауреат І ступеня  (Міжнародний дистанційний  вокальний конкурс «The Song» (Італія, 15.11.2020 р.);

– Лауреат І ступеня (Міжнародний дистанційний конкурс «Talents of the 21^st century» (м.Варна, Болгарія, січень-березень 2021));

– Лауреат І ступеня (VIII Міжнародний полікультурний фестиваль-конкурс «Переяславський диво грай»)

Мірошниченко В.:

– Лауреат ІІ премії (IV Міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв «SOLOVIOV»);

– Лауреат І ступеня (Міжнародний дистанційний конкурс «Talents of the 21^st century» (м.Варна, Болгарія, січень-березень 2021));

Булах Денис:

– Лауреат І ступеня (Канадсько-український фестиваль-конкурс дитячої та юнацької творчості «Торонто 2020» (30.11.2020));

– Лауреат І ступеня (XI Міжнародний дистанційний фестиваль-конкурс  «Grand Fest»( 25 березня 2021).

℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘℘

 

ЗВІТ

Про роботу наукового гуртка   «Імпровізація»

 за 2020 рік

Студентське наукове об’єднання «Акколада»

кафедри інструментального виконавства та музичного мистецтва естради

Керівник наукового гуртка: Власенко Елеонора Анатоліївна, старший викладач

Староста наукового гуртка: Малахова Ангеліна Валеріївна 3  курс, гр. 518-с.

Тематика роботи   – “Розвиток музично-виконавської компетентності майбутнього педагога-музиканта у освітньому середовищі ЗВО”

Проведено занять: за 2020 рік – 10, у цьому навчальному році – 4

Кількість студентів________________________________________(додаток 1)

Графік роботи(дати, час/ місце проведення)  1 раз на місяць о 16-00 у середу

 

1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ГУРТКА

1.1. Проблема, на вирішення якої було створено гурток, обґрунтування щодо актуальності.

Проблема «Розвиток музично-виконавської компетентності майбутнього педагога-музиканта у освітньому середовищі ЗВО»

Актуальність Сьогодення відзначається помітними досягненнями у площині теорії і практики музичної педагогіки. появою перспективних авторських методик, переосмисленням традиційних підходів до викладання музики. В той же час швидкі зміни в сучасній соціокультурній ситуації обумовлюють підвищення вимог до якості навчання – у тому числі і в закладах музичної освіти; конкуренція, що загострилася, між однопрофільними учбовими закладами (зокрема, музичними школами, училищами, вищими навчальними закладами) спонукає колективи викладачів шукати ефективніші прийоми і способи залучення молоді до основ професійної майстерності. Все зазначене повною мірою відноситься і до фортепіанної педагогіки, котра володіє багатими виконавськими та педагогічним традиціями, грунтується на творчій спадщині видатних митців А.  Гольденвейзера, К. Ігумнова, Г.Когана, Є.Лібермана, Г. Нейгауза, Л.Оборіна, С.Савшинського, С. Фейнберга та інших, але змушена постійно відшукувати внутрішні ресурси для подальшого розвитку, постійно збагачувати та нарощувати свій теоретичний та методологічний потенціал.

Постійне зростання вимог до якості й ефективності навчання музикантів, досконалості виконавської підготовки вступає в протиріччя з постійним браком часу на тривалі заняття за музичним інструментом, зумовленим загальною інформаційною перевантаженістю. Юний піаніст не має можливості в наш час приділяти шість-вісім годин щоденній роботі над вдосконаленням техніки, як це було, наприклад, у XIX столітті, хоча виконавські проблеми, що стоять перед ним, незрівнянно складніші ніж у музикантів минулого.

Процес розвитку музично-виконавської компетентності майбутнього педагога-музиканта містить також низку суб’єктивних та об’єктивних протиріч, серед яких:

• протиріччя між вимогами різнобічної, універсальної виконавської підготовки піаніста і вузькоремісничим підходом до навчання, превалюванням технологічного компонента в процесі занять;
• протиріччя між потребами цілеспрямованості навчання, орієнтації на окреслений передбачуваний результат, ‑ і наявністю розмитих цільових установок та ориєнтирів у навчанні (кого і з якою метою навчати, на які пріоритети орієнтуватися, на які методологічні підходи спиратися у процесі цих занять).

Для розв’язання названих протиріч необхідний пошук більш досконалих методів індивідуальних занять, що забезпечують високу ефективність освоєння художньо-виконавської техніки і є доступними для впровадження в масову фортепіанну педагогіку.

1.2. Об’єкт дослідження – процес розвитку розвитку музично-виконавської компетентності майбутнього педагога-музиканта у освітньому середовищі закладу вищої педагогічно-мистецької освіти

Предмет дослідження – практичні методи розвитку розвитку музично-виконавської компетентності майбутнього педагога-музиканта

1.3. Мета дослідження полягає у висвітленні теоретико-методичних основ розвитку розвитку музично-виконавської компетентності майбутнього педагога-музиканта, в опорі на синтез музично-слухових уявлень, підпорядкування моторики музично-художнім цілям, виконавської об’єктивації продуктів музичного мислення.

Завдання дослідження

1. Проаналізувати мистецтвознавчі, музично-історичні та методичні джерела в площині історичної ретроспективи вивчення розвитку розвитку музично-виконавської компетентності майбутнього педагога-музиканта.
2. На основі аналізу теоретичного доробку педагогів-піаністів виділити показники сформованості розвитку музично-виконавської компетентності майбутнього педагога-музиканта.
3. Окреслити сенситивні періоди розвитку музично-виконавської компетентності майбутнього педагога-музиканта
4. Розробити практичні методи розвитку музично-виконавської компетентності майбутнього педагога-музиканта
5. ОДЕРЖАНІ НАУКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ (до 20 рядків тексту)
6. Вивчення музично-педагогічної спадщини дозволяє висвітлити часовий розподіл періодів становлення музичної педагогіки обумовлений трансформацією вимог та культурної ситуації в суспільстві. Для кожного з періодів характерне власне бачення принципів розвитку музично-виконавської компетентності педагога-музиканта. Хронологія періодизації наступна:

– ХVI‑ХVIІІ століття – традиції клавіристів (стара школа), Лондонська (М. Клементі та його послідовники) і віденська  (І. Гуммель., К.Черні та його учні) школи метою яких був технічний розвиток учня-клавіриста із застосування розвитку тільки пальцьової техніки. Фортепіанному мистецтву цього періоду була притаманна двоїстість у розвитку: з одного боку, викладачі-піаністи намагалися трансформувати принципи клавірної педагогіки у фортепіанну, тим самим забезпечували зв’язок із традиціями попередньої епохи, з іншого боку ‑ разом із вдосконаленнями самого фортепіано піанізм набував нової якості блискучої віртуозності, в історії фортепіанного мистецтва такий напрям отримав окрему назву – “блискучий стиль”

-ХVIІІ‑ХІХ століття ‑ анатомо-фізіологічна школа (Л. Деппе, Р.Брейтгаупт,Ф. Штейнхаузен та інші) – застосування ваги руки при грі на фортепіано та осмислення анатомо-фізіологічних основ піанізму; що розробляє раціональні прийоми рухів, які звільнюють піаністів від напруги і перевтоми. Поява даної школи була позитивним та перспективним явищем, оскільки була спрямована на зручність та раціональність піаністичного виконання. Разом з тим, її представники підходили до питання віртуозності спрощено, ставлячи перед собою завдання знайти найбільш досконалий спосіб руху, який звільнив би піаніста від праці над вправами і забезпечив би віртуозне володіння грою на фортепіано;

– ХІХ‑ХХ століття – психотехнічна школа  (Ф. Бузоні, Й. Гофман, В. Бардас, К. Леймер, К. Мартінсен, Г. Коган ін) затвердила провідним у виконавській підготовці принцип художнього розвитку, який передбачав глибоке осягнення ідеї твору, змістовність виконання. У числі найважливіших завдань школи виділені: виховання музичного слуху, образного мислення, емоційності, фантазії – все те, від чого залежить музично-художня творчість і навчання.

2. Художньо-виконавська техніка – це синтез вємообумовлених та взаємодоповнюючих компонентів, спрямованих на створення художніх образів музичних творів і втілення їх в процесі виконання.

Розвиток розвитку музично-виконавської компетентності педагога-музиканта техніки відбувається за трьома основними векторами, котрі прямо чи опосередковано співвідносяться один з одним: а) в опорі на синтез музично-слухових уявлень; б) за умови підпорядкування моторики музично-художнім цілям; в), під час виконавської об’єктивації продуктів музичного мислення (за В.Сраджевим).

До компонентів відносяться: індивідуально-психологічні та фізіологічні особливості особистості музиканта-виконавця, спеціальні вміння та навички, виконавські способи і прийоми, засоби музичної виразності. Зміст поняття “професійно-виконавська майстерність” передбачає постадійну зміну рівнів накопичених виконавських вмінь та навичок, де нові здобутки формуються ефективно тільки за умови якісного освоєння та усвідомлення попередніх (за Г. Ципіним).

Розвиток керованого технічного апарату, про який йдеться у  понятті ” професійно-виконавська майстерність “, синтезує три початки – інтелектуальний (музичне мислення), музично-слуховий і моторно-руховий, поєднання котрих у процесі формування художньо-виконавської техніки піаніста проходить три стадії: а) сенсорну (домінує моторно-руховий початок) – є втіленням ускладнення форм рухової активності, передбачає роботу з виконавськими дотиками (туше), освоєння найпростіших виконавських прийомів та рухів, початковий рівень рухової побіжності; б) перцептивна (домінує музично-слуховий початок ) – відображає здатність до індивідуального учіння та сприйняття нової інформації, характеризує готовність учня-піаніста до накопичення рухо-моторних навичок та побудову необхідних рухових комплексів для виконання музичних творів, подальший розвиток рухливості піаністичного апарату; в) інтелектуальну (домінує інтелектуальний початок) – відтворює здобутки попередніх тенденцій розвитку, та на їх основі створює нові ускладнені форми психічного віддзеркалення дійсності;  відзначається усвідомленням попередніх здобутків та розвитком виконавських рухів, доцільних для втілення слухових уявлень виконавця та художнього задуму композитора.

3. Показниками сформованості розвитку музично-виконавської компетентності у теоретичо-методичному доробку педагогів-музикантів виступають: образно-змістове наповнення музичного виконання; емоційність ставлення до виконавського процесу; володіння основними способами звуковидобування; комплексне освоєння різних видів виконавської техніки (звукотворчої, мілкої, техніки виконання подвійних нот, акордів, октав); педалізація; суб’єктивний та об’єктивний фізіологічний стан піаністичного апарату під час виконання.
4. Сенситивні періоди розвитку розвитку музично-виконавської компетентності педагога-музиканта ‑ властиве конкретному віковому етапу найкраще поєднання умов для формування конкретних властивостей або процесів психіки, тобто такі періоди часу, котрі характеризуються максимальною чутливістю і сприятливими умовами для формування певної здатності або типу діяльності організму, можливість гранично розвинути здібності дітей у конкретному віці, при цьому звертаючи увагу на якісність розвитку здібностей. Для музичного мистецтва таким часовим відрізком є вік від трьох до дванадцяти років. Формування піаністичних навичок учнів музичної школи навчання обумовлюється спадковим чинником, соціальним середовищем, в якому процес формування відбувається, віковою динамікою формування центральної нервової системи. Механізм їх об’єднання у процесі музичного навчання на сьогодні недостатньо збалансований, що на практиці призводить до розмежування процесів музично-естетичного та технічного розвитку учня-піаніста.
5. У методичному доробку педагогів-музикантів (А. Абдулліної, А. Артоболевської, В. Барвінського, В. Макарова, Б. Міліча, Є. Тімакіна, А. Шмідт-Шкловської), котрий використано для практичної ілюстрації сформованості показників художньо-виконавської техніки учня-піаніста можна прослідкувати спільність площин формування по кожному з показників: а) опора на музичний слух, слухові уявлення (музичні, рухові, звукові) та слуховий контроль; б) важлива, роль педагогічного керівництва та рівня професіоналізму педагога-музиканта; в) спрямування на технологізацію процесу формування художньо-виконавської техніки, з обов’язковим співвіднесенням технічних прийомів звуковидобування, виконання різного роду вправ, фактурних формул, різних видів техніки з художніми завданнями щодо виконавського втілення музичного змісту.

 НАУКОВІ ЗАХОДИ ЗА УЧАСТЮ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

3.1. Проведено наукові заходи (Міжнародного, Всеукраїнського, регіонального рівнів)

3.2. Відвідано наукові заходи (Міжнародного, Всеукраїнського, регіонального рівнів)

Участь студентів в науково-методичних онлайн-семінарах: регіональному – «Актуальні дистанційні технології музичного навчання в умовах цивілізаційних викликів: досвід подолання освітніх кризових явищ і перспективи розвитку медіакультури вчителів мистецтва» (16-17 та 23-24 травня 2020 р.); Всеукраїнських – «Інфомедійна грамотність викладача мистецьких дисциплін у сучасному освітньому просторі» (31 жовтня 2020 р.); «Актуальні проблеми теорії і практики художньої освіти та музичного виконавства» (19.06.2020 р.); «Методичний супровід самостійної роботи учнів мистецьких шкіл в умовах дистанційного навчання» (6.12.2020 р.); «Професійно-компетентнісна самореалізація музиканта у виконавській та педагогічній діяльності»(14.12.2020 р.).

Участь студентів у міжнародних конференціях: ІІІ Міжнародна науково-практична конференція  «Традиції та нові наукові стратегії у Центральній та Східній Європі» (26-27 червня 2020, м. Київ, Інститут інноваційної освіти АПН України); Міжнародна науково-практична конференція «Педагогіка мистецтва для збереження і розвитку психофізіологічного здоров’я та культурного зростання особистості впродовж життя» (11-13 листопада, 2020 р. МДПУ імені Богдана Хмельницького).

 

3.3. Наукові публікації студентів –членів наукового гуртка

№	Прізвище та ініціали автора	Назва та вид публікації	Видання (видавництво, сторінки, місто, рік)	Обсяг (др.арк.)	Співавтори
	Інші публікації
1.	Трушкіна М.В.	Гендерні стереотипи виховання в українській фольклорній спадщині тези	Традиції та нові наукові стратегії у Центральній та Східній Європі : Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 26–27 червня 2020 р.) / – ГО «Інститут інноваційної освіти»; Науково-навчальний центр прикладної інформатики НАН України. – Київ : ГО «Інститут інноваційної освіти», 2020. – 140 c. – С 61-64	0,1	Власенко Е.А.
2	Малахова А.В.	Вікові детермінанти формування готовності до міжкультурної комунікації учнів-підлітків тези	Традиції та нові наукові стратегії у Центральній та Східній Європі : Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 26–27 червня 2020 р.) / – ГО «Інститут інноваційної освіти»; Науково-навчальний центр прикладної інформатики НАН України. – Київ : ГО «Інститут інноваційної освіти», 2020. – 140 c. – С 32-35	0,1	Власенко Е.А.
3	Субачєва Л.Є.	Особливості розвитку виконавської уваги у студентів-піаністів у процесі підготовки до музично-виконавської діяльності тези	Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Педагогіка мистецтва для збереження і розвитку психофізіологічного здоров’я та культурного зростання особистості впродовж життя» МДПУ імені Богдана Хмельницького 11-13 листопада, 2020 подано до друку	0,2	Власенко Е.А.
4	Величко Є.О.	Гендерні особливості емоційної саморегуляції сценічного самопочуття учнів-піаністів  дитячих мистецьких шкіл тези	Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Педагогіка мистецтва для збереження і розвитку психофізіологічного здоров’я та культурного зростання особистості впродовж життя» МДПУ імені Богдана Хмельницького 11-13 листопада, 2020 подано до друку	0,2	Стотика І.Г.
5	Свириденко К.Г.	Теоретичні  основи формування інструментально-виконавської компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва тези	Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Педагогіка мистецтва для збереження і розвитку психофізіологічного здоров’я та культурного зростання особистості впродовж життя» МДПУ імені Богдана Хмельницького 11-13 листопада, 2020 подано до друку	0,2	одноосібна

 

3.4. Участь у конференціях

№ з/п	назва конференції;	прізвища учасників;	статус конференції (міжнародні, всеукраїнські, інтернет-конференції, міжвузівські)	дата і місце проведення конференції	форма участі (тези, доповідь, тощо).
1.	Актуальні проблеми теорії і практики художньої освіти та музичного виконавства	Трушкіна Марина(3 курс, 517-с), Малахова Ангеліна (2 курс 518 гр.) Легостаєва Кристина (4 курс ЗФН), Кулівець Людмила (4 курс ЗФН );	ІV Всеукраїнський науково-методичний семінар	20.06.2020 р. МДПУ імені Богдана Хмельницького	доповідь
2.	«Традиції та нові наукові стратегії у Центральній та Східній Європі»	Трушкіна Марина(4 курс, 517-с), Малахова Ангеліна (3 курс 518 гр.)	ІІІ Міжнародна науково-практична конференція	26-27 червня 2020 м. Київ Інститут інноваційної освіти АПН України	доповідь, тези
3.	Актуальні проблеми теорії і практики художньої освіти та музичного виконавства	Трушкіна Марина(4 курс, 517-с), Пірго Аліна (2 курс 619-с) Павліченко Анна. (4 курс ЗФН) Свириденко Катерина. (1М курс ЗФН),	V Всеукраїнський науково-методичний онлайн-семінар семінар	26.09.2020 р. МДПУ імені Богдана Хмельницького	доповідь
4.	Інфомедійна грамотність викладача мистецьких дисциплін у сучасному освітньому просторі	Малахова Ангеліна (3 к.518-с) Хохаєва Маргарита (1М курс М520-с) Свириденко Катерина (2М курс ЗФН) Субачєва Лілія (2М курс ЗФН)	Всеукраїнський науково-методичний семінар	30 жовтня 2020 р. МДПУ імені Богдана Хмельницького	доповідь
5.	Педагогіка мистецтва для збереження і розвитку психофізіологічного здоров’я та культурного зростання особистості впродовж життя»	Субачева Л.М Свириденко К.Г. Величко Є.О. (2М курс ЗФН)..	Міжнародна науково-практична конференція	МДПУ імені Богдана Хмельницького 11-13 листопада, 2020	доповідь, тези
6.	Методичний супровід самостійної роботи учнів мистецьких шкіл в умовах дистанційного навчання	Малахова А. (3 курс 518-с) Легостаєва К. ( 1М курс ЗФН) Кулівець Л. (1М курс ЗФН) Середня Я. (1М курс ЗФН) Субачева Л. (2 М курс ЗФН)	Всеукраїнський науково-методичний  онлайн-семінар	6 грудня 2020 р.
7	Професійно-компетентнісна самореалізація музиканта у виконавській та педагогічній діяльності	Кулівець Л. (1М курс ЗФН) Середня Я. (1М курс ЗФН) Субачева Л. (2 М курс ЗФН)	Всеукраїнський науково-методичний  онлайн-семінар	14 грудня 2020 МДПУ імені Богдана Хмельницького	доповідь

4. РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ

4.1. Підготовка та участь в конкурсах студентських наукових робіт

1.Малахова Ангеліна  (2 курс 518-с) – учасник  ІІ туру Всеукраїнського студентського конкурсу з природничих, технічних та гуманітарних наук у 2019-2020 навчальному році із галузі «Освітні, педагогічні науки» у Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім.. Івана Франка підготована – сертифікат учасника (керівник ст.. викл. Власенко Е.А.)

2.. Трушкіна Марина(3 курс 517-с)  учасник ІІ туру Всеукраїнського студентського конкурсу з природничих, технічних та гуманітарних наук у 2019-2020 навчальному році із галузі «Гендерні дослідження» у Херсонському державному університеті (сертифікат учасника) (керівник ст.. викл. Власенко Е.А.)

4.2. Студентські стартапи.

4.3. Участь у он-лайн заходах.

4.4. Інші результати наукової роботи.

 1.Всеукраїнський конкурс «Лавина талантів» (2квітня 2020 року м. Київ, за підтримки Міністерства освіти і науки України та Міністерства культури України):

– Пірго Аліна 1 курс, гр.. 619 с – . Лауреат І ступеня;

-Трушкіна Марина – 3 курс гр. 517-с – Лауреат ІІ ступеня;

-Микуліна Катерина гр. 517-с – Лауреат ІІ ступеня;

– Величко Євгенія – (1М курс ЗФН) -. Лауреат І ступеня.

2. Міжнародний полікультурний фестиваль-конкурс «Переяславський дивограй» (23-24 квітня 2020 р., ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» м. Переяслав–Хмельницький):

– Пірго Аліна 1 курс, гр. 619 с – . Лауреат ІІ ступеня;

– Легостаєва Кристина – 4 курс ЗФН – Лауреат ІІ ступеня;

– Величко Євгенія  – студентка 1 курсу  магістратури ЗФН М21-с групи – Лауреат ІІІ ступеня;

– Захарченко Тетяна – студентка 4 курсу ЗФН -41 групи  – Лауреат ІІІ ступеня.

3.Всеукраїнський фестиваль «Зірка року онлайн 2020» (15 травня 2020 року м. Київ):

– Малахова Ангеліна – 2 курс 518-с. – ГРАН -ПРІ

4. Всеукраїнський багатожанровий дистанційний конкурс «Лавина Талантів» (17 червня 2020 р. м. Київ, за підтримки Міністерства освіти і науки України та Міністерства культури України):

– Легостаєва Кристина – 4 курс ЗФН – Лауреат І ступеня;

– Середня Яна – 4 курс ЗФН – Лауреат І ступеня.

5. Міжнародний очно-дистанційний конкурс-фестиваль мистецтв «Talents of the World» (26 -30 червня 2020 року Sunny Baech, Bulgarya:

– Пірго Аліна 1 курс, гр. 619 с – Диплом Лауреата І премії;

– Трушкіна Марина 3 курс  гр. 517-с – Диплом Лауреата І премії;

– Легостаєва Кристина  4 курс ЗФН – Диплом Лауреата І премії.

6. ХІІ Міжнародний конкурс мистецтв «Caspi Art» (02.10.2020 -16.10 2020, м.Мерсін, Турція ):

– Трушкіна Марина 4к курс. 517-с – Диплом за 1 місце;

– Легостаєва Кристина 1 курс магістратури ЗФН– Диплом за 1 місце.;

7. Канадсько–український фестиваль дитячої та юнацької творчості “Торонто 2020”.(28.10 – 05.11. 2020 року. Київ-Торонто):

– Трушкіна Марина 4к курс. 517-с –   – Диплом Лауреата І ступеня.

8. Міжнародний дистанційний конкурс JISKRA 2020 CZECH REPUBLIC (2.11.2020 – 8.11.2020 року, Чехія, Прага)

– Трушкіна Марина 4к курс. 517-с –  – Лауреат І ступеня

– Величко Євгенія – (1М курс ЗФН) -. Лауреат І ступеня.

9. Міжнародний дистанційний конкурс  European Talents 2020 – Hungary, Budapest (11-14 листопада, Угорщина, Будапешт):

 – Середня Яня (1 курс  магістратури ЗФН)- Лауреат І ступеня;

 – Болотіна Світлана (2 курс СТН група 919с) – Лауреат ІІ ступеня.

Студенти наукового гуртка “Імповізація” активно приймають онлайн участь у наукових конкурсах коференціях та семінарах.  Результат участі у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт із галузі “Гендерні дослідження”, Херсон, 2020 рік.

2 квітня 2020 року за підтримки Міністерства освіти і науки України та Міністерства культури України в місті Києві у дистанційному форматі проходив Всеукраїнський фестиваль мистецтв “Лавина Талантів”. У фестивалі, в номінації “інструментальне виконання” (соло, фортепіано) вдало виступили студени мистецького відділення Навчально-наукового інституту соціально педагогічної та мистецької освіти: Величко Євгенія – Лауреат І Премії (керівник – доцент кафедри інструментального виконавства та музичного мистецтва естради Стотика І.Г.). Пірго Аліна – Лауреат І Премії, Трушкіна Марина – Лауреат ІІ Премії, Микуліна Катерина Лауреат ІІ Премії, ( керівник – старший викладач кафедри інструментального виконавства та музичного мистецтва естради Власенко Е.А.). 

 ЛАУРЕАТИ VII МІЖНАРОДНОГО ФЕСТИВАЛЮ-КОНКУРСУ “ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ДИВОГРАЙ 2020”