Участь у міжнародних наукових проектах, програмах
Доценти кафедри Котова Л.М., Сопіна Я.В., Антоненко О.М. приймають участь у міжнародному проекті під егідою Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів в Україні (IREX) «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» (2019 – 2021 рр.). Виконується за підтримки посольств Великої Британії та США, у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією української преси.
Проект стартував із запрошення представників робочих груп у загальній кількості 25 осіб на чолі із ректором університету Анатолієм Солоненко та начальником навчального відділу Ярославою Сопіною на міжнародний освітній симпозіум «Роль освіти в епоху дезінформації та технологічного прогресу», який відбувся 7 жовтня 2019 року у Києві. Для участі у заході до столиці України з’їхалися освітяни з 16-ти міст із педагогічних закладів вищої освіти, які увійшли у проект.
Під час освітнього симпозіуму перед учасниками виступили поважні закордонні та українські гості, журналісти, представники Посольства Великої Британії та Посольства США, а також директорка IREX в Україні Мехрі Дракман.
Президентка IREX Кристин Лорд виступила з вітальним словом і розповіла присутнім важливість даного проекту. Мета IREX – створення справедливого, успішного та інклюзивного світу шляхом розширення можливостей для молоді, сприяння зростанню лідерського потенціалу, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації. Важливо, що IREX діє у більш ніж 120 країнах світу, де вона співпрацює з урядовими й неурядовими організаціями, засобами масової інформації та освітніми установами. В Україні навчання освітян інфо-медійній грамотності й основам критичного мислення є особливо актуальним, оскільки упродовж довгого часу наша держава перебувала і продовжує перебувати у полі дезінформаційного впливу Російської Федерації. Тому IREX з 2015 року започаткувала програму як розрізняти, виявляти методики дезінформації і маніпулювання. Проект навчає критично аналізувати інформацію у новинних медіа. Дана методологія вже показала свою ефективність у Сербії, Тунісі, США та інших країнах. В Україні вдала реалізація програми відбулась вже у 400 школах, а до зими планується охопити 650 шкіл. Таким чином, в Україні будується усталена модель боротьби з дезінформацією.
Мелінда Сіммонс – амбасадорка Великої Британії в Україні висловила думку про те, що критичне мислення – це головна навичка, щоб розбиратися в медіапросторі, адже інформація стає зброєю. Україна постраждала від інформаційної війни, яку веде Росія, тому боротися можна через проекти IREX, що реалізуються в Україні. Проекти спрямовані на те, щоб навчити вчителів, викладачів краще розбиратися в медіапросторі, аналізувати тексти та допомагати наступному поколінню молоді здобувати навички критичного мислення.
Вільям Тейлор – надзвичайний і повноважний посол США в Україні зазначив, що на сьогоднішній день українські та американські військові активно обмінюються досвідом з метою протидії дезінформації у сучасному світі.
Проте, Україна й до цього часу не має достатньої кількості фахівців, які сприяють формуванню критичного мислення та вміють ефективно протистояти дезінформації й зовнішній пропаганді.
Девид Патрікаракос – британський журналіст, письменник, телеведучий, який розкрив оригінальний погляд на соціальні медіа. Зокрема, він висловив думку, що соціальні медіа побудовані на по тому самому принципу, що і азартні ігри. Головна мета – якомога довше втримати користувача в мережі. Соціальна платформа – це підприємство, яке заробляє гроші. Сьогодні у соціальних мережах розповсюджується постправда, яка апелює до емоцій, підпорядковується брехні та істерії. У соціальних медіа інформацію необхідно фільтрувати, адже там обходять баланси думок, створюють істерію та вносять конфронтацію, розкол серед людей. Соціальні медіа вносять дестабілізацію у суспільство. Часто виникають конфлікти і люди починають боротися один з одним. Головна їх мета – розкол суспільства та формування упереджених стереотипних установок, з категоричним несприйняттям альтернативної точки зору.
Далі учасникам було представлено дві панельні дискусії з різними спікерами У першій панельній дискусії виступили:
– президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор Валерій Іванов,
– заступниця головного редактора KyivPost Ольга Руденко;
– голова правління ГО «Громадське радіо» та Комісії з журналістської етики Андрій Куликов;
– генеральна продюсерка регіонального мовлення ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Марія Фрей.
Основні тези:
українські медіа сьогодні нерідко «із засобів масової інформації перетворюються на засоби масової дезінформації» (Андрій Куликов);
нинішній ситуації, коли як соціальні, так і традиційні медіа стають джерелом маніпуляцій, чи не найголовнішим завданням медіаосвіти та освіти загалом є навчити людей ставити запитання (Марія Фрей);
якщо зупинитися на трьох простих речах: хто, коли і чому передає нам це повідомлення – уже можна зупинити потік дезінформації (Марія Фрей);
треба вчити дітей, студентів, ставити правильні запитання, а не шукати готових рішень (Марія Фрей);
найкращий спосіб боротьби з дезінформацією – це кожній людині стати фільтром (Марія Фрей);
дотримання професійних стандартів сприяє творенню більш якісної та цікавої журналістики (Андрій Куликов);
сьогодні в Україні вплив соціальних медіа та лідерів думок на порядок денний набагато більший, ніж вплив традиційних ЗМІ (Марія Фрей);
рейтинги свідчать що українці обирають розважальний контент, а не шукають достовірну інформацію у ЗМІ (Марія Фрей);
дотримання професійних стандартів сприяє творенню більш якісної та цікавої журналістики (Андрій Куликов);
функція журналістів – це безпека суспільства. “Основи безпечної життєдіяльності” можна знайти і в якісній журналістиці (Андрій Куликов);
появу Web 2.0 на Заході розглядали як загрозу для традиційних ЗМІ, але тоді люди продовжили підтримувати медіа, бо знали, що журналісти перевіряють інформацію (Валерій Іванов);
на рівні шкільної освіти треба пояснювати, що якісний контент – не безкоштовний: «Якщо ти не платиш за новини, за це платить хтось інший» (Ольга Руденко).
Під час другої панельної дискусії виступили:
– освітній омбудсмен Сергій Горбачов;
– співзасновниця ГО «Смарт освіта» і сайту НУШ, редакторка-засновниця «Української правди. Життя» Галина Титиш;
– керівник проекту/розробник EdEra, викладач фізики Ігор Філіппов;
– керівник експертної групи з питань освіти дорослих та педагогічної освіти директорату освіти дорослих та головного управління вищої освіти Ігор Балуба;
– директорка IREX в Україні Мехрі Дракман.
Головні меседжі сьогоднішнього освітнього симпозіуму:
Боротися з дезінформацією і пропагандою необхідно не через заборону медіаресурсів, а через розвиток критичного мислення.
У студентів необхідно формувати наскрізні уміння критичного мислення та аргументовано доносити свою думку.
Формування успішного громадянина, який шукає у стандартних ситуаціях нестандартні рішення.
У наступні два дні 8-9 жовтня 2019 р. викладачі МДПУ імені Богдана Хмельницького взяли участь у тренінговій програмі базового курсу медіаграмотності від розробників IREX.
У період з 18 по 28 листопада відбулась друга хвиля проекту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність», який виконується Радою Міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX, Посольством США та Посольством Великої Британії в Україні у партнерстві з Академією української преси та за підтримки Міністерства освіти і науки України. Наш університет один із 10 ЗВО України, який включений до 2-х річної програми проекту.
відвідали дводенні тренінги з інфо-медійної грамотності у м. Києві та тему: «Застосування онлайн-інструментів діалогу та комунікації в освіті» та «Діалогові технології як складова освітнього процесу». Метою тренінгів було опанування технологією підвищення рівня медіаграмотності та підтвердження ролі вищої школи в інтеграції навичок критичного сприйняття інформації в освітній процес підготовки майбутніх учителів закладів вищої освіти. Завдяки участі у проекті наш університет отримав чудову нагоду оновити методичний інструментарій, модернізувати навчальні програми та модулі підготовки майбутніх вчителів шляхом забезпечення імплементації інфо-медійної грамотності та навичок критичного сприйняття інформації у професійну підготовку майбутніх учителів, які після закінчення університету впроваджуватимуть навички медіаграмотності у закладах загальної середньої освіти.
У перший день тренінгу досвідчені тренери проекту Сергій Пойда (старший викладач кафедри управління та адміністрування) та Людмила Матохнюк (доцент кафедри психології, доктор психологічних наук) із КВНЗ «Вінницька академії неперервної освіти» навчали створювати онлайн курси у Google Classroom, шукати наукові статті у Google Scholar, складати посилання на джерело, розповідали про медійний етикет та багато іншого. Учасники дізналися про можливості багатьох онлайн ресурсів, які можна застосовувати на заняттях в університеті, а також корисними були знання про корпоративну соціальну відповідальність, програму місцевих експертів, створення геоінформаційних досліджень у середовищі GoogleMaps, розташування міток, іконок, що полегшує пошук необхідної інформації для користувачів сервісу.
У другий день учасники опановуючи навички діалогової взаємодії, працювали з найкращою тренеркою-фасилітаторкою з ведення діалогу миру Оленою Кравченко, яка розпочала роботу з незвичної головоломки, вирішення якої сприяло усвідомленню кожним учасником необхідності вийти за межі розуміння життєвих ситуацій, пов’язаних із розв’язанням конфліктів і побудовою діалогічної взаємодії. Під час тренінгу учасники відпрацьовували багато вправ на аналіз та усвідомлення своїх емоцій; в інтерактивній взаємодії розкривалися психологічні механізми сприйняття ситуації через особистий досвід, емоції, потреби, цінності та стратегії вирішення конфліктів; формувалися уміння діалогічної взаємодії за допомогою інтерактивних вправ.
Наступним кроком реалізації проекту буде участь викладачів у третій хвилі проекту – зимовій школі з медіаграмотності, відбір до якої пройде лише половина учасників проекту. Планується, що ці учасники стануть агентами знань з медіаграмотності у своїх робочих групах та доведуть до відома всіх методичні інструменти (вправи), які у перспективі впроваджуватимуть учасники проекту на своїх навчальних заняттях в університеті.
